Три рабства українського народу

Кожен із нас знає, що чиновники розкрадають нашу рідну землю, при чому роблять це колосальними темпами ось вже добрий десяток років. Всі ми про це знаємо і розводимо руками, говорячи «А що ж тут зробиш. Така система, така влада». І знову несемо хабара чиновнику за свою ж землю, якщо є що нести, або «запиваємо водою» цю «нездійсненну» мрію. Чому так? І коли припинять розкрадати українську землю?

На моє переконання ми перебуваємо відразу у трьох рабствах:

  • СОЦІАЛЬНОМУ – залежність від того, які пенсії і соціальні виплати виплюне у свій народ влада, хоча Законодавством України передбачені пристойні умови. У соціальне рабство входить податковий гніт. Наші непомірні податки — породжують низькі зарплати і відповідно малі відрахування в Пенсійний фонд. Всі гроші у тіні. І підприємництво не розвивається і соціальні виплати знижуються;;
  • КОМУНАЛЬНОМУ – тарифи, які нічим не обґрунтовані та знищують нас і збагачують владу;
  • ЗЕМЕЛЬНОМУ – відсутність можливості отримати свою законну землю та забезпечити себе відразу і житлом, і продуктами харчування, і відпочинком.

Всі ці пункти забезпечують владі наявність голодного і тупіючого від голоду народу. А таким народом легко керувати. Підгодував трохи і влада вже й не така злочинна.

Що робити? Потрібна соціальна, комунальна та земельна революція одночасно. Тільки це змусить владу хоч краплину поважати свій народ, а в кращому випадку ще й служити йому.

Для таких революцій потрібні каталізатори. Це правозахисники та політики, які будуть піднімати людей на захист своїх прав і допомагати їм виборювати їх. На політиків надій не багато, тому залишаються правозахисники

Багато років я допомагаю пільговикам боротись за свої права у національних судах, Європейському Суді, на протестах. Вдалося добитись багато чого, в першу чергу зламати зневіру людей у власних силах, в другу відвоювати пільговикам компенсації.

Комунальним питанням опікуюсь останні 3 роки. Готую серйозні механізми, за допомогою яких можна буде здійснити перерахунок всіх тарифів у нашій державі. У разі необхідності пройти для цього судову гілку. Відповідні позови вже готові у більшій частині та апробовані. Є позитивні результати.

Більше року тому почав розробку механізму примусового виділення землі «Право на землю». За рік 22 українця отримали свою законну земельну ділянку (одну з п’яти передбачених Земельним Кодексом). Три місяці тому почав поширювати цей механізм по всій Україні. Люди далі продовжують отримувати свою землю і процес набуває обертів. Йдуть звичайно вже погрози з боку владних мужів, наклепники активізувались. Це ціна боротьби. Вже більше 1500 українців почали процес відстоювання свого права на отримання 5-ти земельних ділянок передбачених ЗКУ. Юридичний механізм дозволяє видавити з влади цю землю.     Переконаний, що красти землю перестануть тільки тоді, коли вона вся буде у власності: державній, приватній, колективній, будь-якій. І якщо нічого зараз не робити, тоді земля буде належати чиновникам, бізнес-групам, всім крім українського народу.

Сподіваюсь, що мої дії підтримають правозахисники, які ще існують у нашій «вільній» державі.

Для ознайомлення з механізмом надаю посилання на свою базову відеоконсультацію про реалізацію свого права на землю — http://kravec.org/zemlya/.

Реалізуйте своє право на достойну пенсію та соціальну виплату, на реальні комунальні тарифи та свою землю! Мусимо видавити в собі раба в кубі!

Юрій Кравець,

керівник Правозахисної Групи «Варта»   

Сайт «Дурдом»

 
Статья прочитана раз(a).
 

Оставьте свой отзыв!

Вы должны быть авторизированы чтобы оставлять комментарии.