Україна і ЄС підпишуть угоду «Про відкрите небо» до кінця року

Україна зробила перший крок до створення спільного авіапростору з ЄС. Сторони погодили частину умов договору «Про відкрите небо» і обіцяють, що вже до кінця року документ буде підписаний. Для пасажирів це означає більше можливостей для подорожей і зниження цін на авіаквитки внаслідок приходу в країну нових лоукост-компаній. Правда, на повну силу договір запрацює в кращому разі через три роки — Україна домагається введення перехідного періоду.
Єврокомісія (ЄК) і Україна домовилися про основні принципи створення загального авіаційного простору — так званого договору «Про відкрите небо», заявив учора на авіафорумі Routes CIS 2013 в Донецьку перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко. Сьомий раунд переговорів між сторонами пройшов близько двох тижнів тому. «На них були узгоджені методи впровадження Україною вимог ЄС, а також умови роботи авіакомпаній», — розповів «Комерсант» Паоло Берріно, прес-секретар єврокомісара з питань транспорту Сіїма Калласа.
Сторони обіцяють підписати угоду до кінця року. Черговий раунд переговорів — восьмий — призначений на 21 і 22 жовтня. «Прогрес у цих переговорах покаже, чи буде раунд фінальним. Але якщо цього не станеться, ми наполягаємо на тому, щоб переговори завершилися до кінця 2013 року», — говорить Паоло Берріно. Пан Єфименко каже, що Україна розраховує на підписання договору вже в жовтні-листопаді. У Державіаслужбі та Міністерстві інфраструктури не один рік гальмували укладення угоди з Єврокомісією. Україна готувалася до підписання договору «Про відкрите небо» з грудня 2007-го і до 2011 року провела п’ять раундів переговорів, коли Борис Колесніков (на той момент — віце-прем’єр) раптово заявив, що угода може бути підписана лише у разі скасування Євросоюзом візового режиму для українців. У ЄК заперечили, що ці питання не пов’язані між собою. Проте процес переговорів довелося відновити в минулому році: на підписанні договору наполіг президент Віктор Янукович.
«Зараз наше завдання — захистити інтереси вітчизняних авіакомпаній», — підкреслив Костянтин Єфименко. Україна пропонує ввести адаптаційний період для своїх авіакомпаній — частина норм договору про спільний авіаційний простір (САП) повинна набути чинності лише через 1,5-2 роки після підписання договору. «У ЄС працюють найпотужніші авіакомпанії — Lufthansa, British Airways, а також швидко розвивається Turkish Airlines. Наші перевізники не мали можливості настільки зрости, і їм необхідний час, щоб адаптуватися до нових умов», — розповів пан Єфименко. Україна також наполягає на отриманні п’ятого ступеня свободи на європейському ринку — права виконувати польоти з європейських аеропортів. Наприклад, літати за маршрутом Київ-Мюнхен-Париж-Київ.
Паоло Берріно говорить, що обидві сторони згодні з тим, що пункти договору повинні вводитися поступово. «Це не питання поступок, а скоріше спільна націленість на те, щоб завершити адаптацію як можна швидше і потім користуватися взаємними перевагами», — говорить прес-секретар єврокомісара.
Слід зазначити, що САП дозволить авіакомпаніям України та ЄС отримати безперешкодний доступ на маршрути між країнами. Зараз ці відносини регулюються міжурядовими угодами.
В Україні побоюються, що відкриття повітряного простору країни для перевізників з Європи заподіє шкоди українським авіакомпаніям. «САП має справити позитивний вплив на розвиток українських аеропортів і транзитного потенціалу країни. Але є й ризики для наших авіакомпаній і аеропортів. В українських пасажирів зараз недостатньо грошей для активних авіаподорожей, крім того, залишається питання обмежень через візового режиму з країнами ЄС. Також є ризик, що європейські компанії будуть просто вивозити звідси пасажирів у свої хаби в ЄС «, — зазначив перший заступник глави Державіаслужби Олександр Гречко.
Ще одна проблема — українські перевізники поки не відкрили далекомагістральні програми польотів з України, що безпосередньо впливає на транзитний потенціал «Борисполя» та їх пасажиропотік, додає Костянтин Єфименко. «Зараз наша єдина проблема — неможливість для українських авіакомпаній літати в США. У листопаді ми розраховуємо залагодити це питання, отримавши дозвіл від влади Штатів. Крім того, МАУ вже отримують в перших числах серпня перший B767, і до кінця року в розпорядження компанії надійдуть ще два таких літака. Дуже сподіваємося, що вони зможуть літати в міста США. Це збільшить кількість пасажирів і перетворить наш аеропорт в хаб», — заявив Костянтин Єфименко.
Насправді повна лібералізація ринків ЄС та України можлива не раніше ніж через три-чотири роки. Восени планується затвердити тільки текст угоди. У наступному році договір може бути підписаний, після чого його повинні ратифікувати всі члени ЄС і Україна — на це піде не менше півтора років, розповів «Комерсант» джерело в Міністерстві інфраструктури. Що стосується етапів угоди, то на першому з них передбачається запровадження третього і четвертого рівнів свобод для авіакомпаній — тобто зняття обмежень по кількості призначених перевізників і частот між країнами. На цьому етапі Україна повинна привести своє законодавство у сфері авіації у відповідність з європейським. «У ЄС повинні перевірити все це, затвердити, і тільки потім можна буде приступити до другого етапу — впровадження п’ятого рівня свобод», — пояснив співрозмовник «Комерсант».
Для українських аеропортів життєво необхідне прийняття САП, так як це може спричинити за собою прихід лоукостерів і збільшення пасажиропотоку, відзначає генеральний директор консалтингової компанії FAS Олександр Ланецький. «Але для авіакомпаній ж краще, щоб договір максимально довго не підписувався. І в даній ситуації дійсно потрібен компроміс, а ЄК в цьому випадку досить гнучка: будь-яке зняття обмежень йде на користь європейським перевізникам», — додає пан Ланецький.
Хоча ЄС і погодився з низкою пропозицій української сторони, досі не вирішене принципове питання сертифікації стосовно безпеки. «Українські власті чекають прийняття остаточної позиції та обговорення її під час наступного раунду переговорів», — заявив Паоло Берріні. Весь цей час основною перешкодою для підписання договору про САП з боку ЄС був технічне питання невідповідності систем сертифікації літаків в ЄС і Україні. Київ наполягав на допуску на ринок авіаперевезень і робіт в рамках САП частині парку сертифікованих в Україні повітряних суден української реєстрації (розробки України та СРСР). Але в ЄК наполягали на тому, щоб, згідно з регламентом ЄС N216/2008, з українського держреєстру цивільних повітряних суден були виведені всі несертифіковані Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) повітряні судна. «Антонову» сертифікація кожного типу літаків може коштувати не менше 40 млн доларів на рік.
В угоді по САП питання сертифікації вирішено не піднімати, розповів генконструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа. «Був варіант, щоб Україна стала повноправним членом IOSA, але це неможливо з ряду причин. Наскільки мені відомо, це питання вирішено розглядати окремо, — розповіло джерело» Комерсант «в Мінінфраструктури. — Ведуться переговори про можливе підписання угоди BASA (про взаємне визнання сертифікатів льотної придатності. — «Комерсант»)». «Україні не потрібно «Відкрите небо» з такими умовами, коли наші літаки не можуть літати. Це ризик втрати авіапромисловості взагалі, в уряді повинні це розуміти і не допустити», — підкреслив пан Ланецький. Костянтин Єфименко заявив, що питання по «Антонову» належить до компетенції Мінпромполітики. «Не думаю, що Україна погодиться на такі умови, це згубно», — говорить джерело «Комерсант» в Мінінфраструктури.

за мат. www.newsru.ua

 
Статья прочитана раз(a).
 

Оставьте свой отзыв!

Вы должны быть авторизированы чтобы оставлять комментарии.